АНАЛІЗ ТЕКСТУ "ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ" (Українська література 5 клас)

1.        Назва твору.
2.        Жанр, жанровий різновид.
3.        Функція твору в давні часи і зараз (утилітарна, естетична, інформаційна, дидактична).
4.        Герої (діючі особи) – головні, другорядні. Сюжетно-композиційна лінія.
5.     Особливості мови. Художньо-образні засоби: (образи; метафори; порівняння; епітети; паралелізми; пестливі слова; гіперболізація; тавтологія; символіка реалій, кольорів, чисел; звертання; діалогічні вставки; гумор; сарказм; іронія та ін.).
6.       Етнокультурний зміст (зв’язок з етнічною історією, народними уявленнями, віруваннями, ментальністю).

Зразок аналізу твору:

1.       «Яйце-райце».
2.        Казка, чарівна.
3.        Сакрально-дидактична.
4.      Головні герої: Стрілець і Парубок – його син, Орел, Змія, Зміючка. Другорядні герої: Родичі Орла, змії, Золотий Заєць.

Композиційно казка складається зі вступу і чотирьох сюжетних частин, кожна з яких містить зав’язку, розвиток дій, кульмінаційний момент, розв’язку.

Вступ являє собою елементи космогонічного міфу про боротьбу між птахами і тваринами, в якій перемагають останні, але лишається живим лише мудрий Орел.

І – «Орел і Стрілець» – обіцянка Орла віддячити Стрільцеві за збережене життя, вигодовування Орла Стрільцем, повчання Орлом Стрільця («не роби іншому того, чого самому собі не бажаєш»), здобуття Яйця-райця в обмін на Орла у його родичів.

ІІ – «Стрілець і Змія» – послуга (відновлення розбитого Яйця-райця) в обмін на народженого сина; відправленя сина в потойбічний світ зі Змієм.

ІІІ – «Парубок, Змія, донька Змії» – загадування нереальних завдань Змією Парубкові; допомога Зміючки у їх виконанні; втеча молодих людей від Змії.

ІV – «Парубок і дівчина-Зміючка» – порушення табу Парубком, забуття коханої; підготовка до весілля з іншою; оживлення Зміючкою голубів, зліплених на весільний коровай, які нагадують парубкові про кохану та її допомогу йому)

Символіка: Яйце-райце – символ Вічності, Всесвіту, раю; два голуби на весільному короваї – символ пари, кохання; син, відданий Змієві за яйце – символ роду, кровної жертви; прийом потрійності (три завдання, три перевтілення Золотого Зайця; три перевтілення під час втечі); колористика: золотий заєць; гіперболізовані метафори («Змій летить, аж земля гуде»); приказка: «Це тільки цвіт, а ягід – ніт»; традиційні казкові формули: «як мені не плакать…».

Світоглядна основа казки – язичницька. У кожній частині діють різні групи героїв, що виконують певні завдання. Кожна з частин навантажена окремою зашифрованою в символьно-міфічній формі сакрально-світоглядною інформацією.

У казці яскраво простежується міфічна основа і язичницький локутивний поділ: Світ Верхній (представник - мудрий Орел, родичі якого володіють чарівним Яйцем-райцем), Середній (земний) – (представник – Стрілець); Нижній Світ (потойбіччя) – представники Змія та її родина. В потойбічному світі панує магія.

Стрілець пожалів Орла; вигодував його, принісши в жертву ялівку, корову, бугая; витримав його науку, за що був нагороджений чарівним Яйцем-райцем – символом Всесвіту і Вічності.

Язичницькі уявлення про світ відбиті і в мотивах жертвоприношення, заложних мерців (замурована Зміючка), магічного перевтілення (Золотого Зайця в змію, стару бабусю; парубка та дівчини під час втечі від Змія та Змії). У сюжеті наявні також табу та перестороги (не розбити Яйце-райце, не огородивши; не цілувати дядькової дитини), порушення яких обертається для героя нещастями (втрата сина, забуття коханої). Відгомоном часу творення казки є її матріархальність (Змія краще розвінчує магічні хитрощі втікачів, ніж її чоловік Змій).

Мотиви загадування загадок, завдань, що є відгомоном давніх ініціацій, подані в сюжеті у вигляді Зміїних завдань Парубкові, які неможливо виконати, не володіючи магічними знаннями або без допомоги чарівників.

Взагалі, вся подорож Парубка до потойбіччя – набуття сакрального досвіду, магічних знань. Витримавши складні ініціації, що загрожували його життю, Парубок успішно повертається додому в новій якості.